ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції)  ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах  та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших  систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності  ефективної терапії, закінчується смертю хворого. 

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в  світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей,  які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600.

ВІЛ передається: 

Через кров – при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від  ВІЛ-інфікованої особи до здорової  людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.

Статевим шляхом – під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.

Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.

ВІЛ не передається:

·              При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні

·              У лазні та сауні

·              Підчас поцілунків

·              Обіймах та рукостисканні

·              При чханні та кашлі

·              Через поручні, дверні ручки, столи, стільці

·              При укусах комарів чи інших комах.

Симптоми ВІЛ-інфекції

Інкубаційний період ВІЛ складає від 3 тижнів до 3 місяців, але в деяких випадках може тривати до року. Протягом цього часу ніяк себе не проявляючи, вірус активно росте і розмножується, проникаючи в усі органи і системи організму. У цей період діагностувати захворювання можна лише шляхом лабораторного дослідження біологічного матеріалу людини.

Симптоми ВІЛ на ранніх стадіях:

·              загальна слабкість, постійне нездужання, занепад сил;

·              періодично з’являються висипання на шкірних покривах і слизових;

·              збільшення лімфатичних вузлів;

·              збільшення печінки і селезінки.

Із прогресуванням хвороби з’являються часті ангіни і тонзиліти, герпетичні захворювання, пневмонії різного виду. З часом всі захворювання зникають – починається латентний період. Єдиним проявом хвороби, що протікає в латентній стадії, є попарно збільшені лімфовузли при ВІЛ інфекції.

Латентна стадія захворювання може тривати до 20 років, але в це 6-7 років. Потім настає термінальна стадія, для якої характерні незворотні патологічні процеси у всіх органах і системах людини. Навіть грамотно проведена медикаментозна терапія при ВІЛ в термінальній стадії не допоможе.

Профілактичні заходи

Лікарі наполягають на тому, щоб кожна людина після незахищеного статевого акту з ненадійним партнером проходила обстеження. У будь-який момент можна здати анонімний аналіз крові на ВІЛ і переконатися в тому, що інфікування не відбулося, або отримати кваліфіковану допомогу в разі підтвердження зараження. Після отримання результатів аналізів лікар проведе бесіду з пацієнтом, надасть рекомендації по профілактиці і розповість, які препарати повинні входити до складу аптечки анти ВІЛ.

Для попередження інфікування вірусом імунодефіциту потрібно дотримуватися таких профілактичних заходів:

Статевий акт повинен здійснюватися лише у презервативі, оскільки ніякі інші контрацептиви від зараження не рятують.

Ін’єкційна наркоманія – прямий шлях до зараження ВІЛ, тому потрібно докласти максимум зусиль для лікування наркозалежності або, у разі незворотності процесу, користуватися тільки стерильними одноразовими шприцами.

Татуювання і пірсинг повинні виконуватися лише в спеціалізованих салонах з дотриманням всіх правил гігієни.

Профілактика ВІЛ інфекції – важлива частина попередження інфікування. Люди повинні бути ознайомлені і з внутрішньою профілактикою в лікарнях. У першу чергу це стосується медичних працівників, які всі маніпуляції повинні виконувати в рукавичках.

ВІЛ – це не вирок, це хвороба, яку треба вчасно діагностувати і лікувати. За таких умов можна вести якісне і повноцінне життя.

Понад 66% усіх випадків інфікування ВІЛ в Україні трапляється під час незахищених статевих стосунків. Тому правило №1 у профілактиці ВІЛу – захищений секс.

Не менш важливим є своєчасне виявлення хвороби. Адже що раніше розпочнеться лікування, то меншою буде шкода для організму.

Безоплатні швидкі тести на ВІЛ є в усіх регіонах України, їх можна пройти як у спеціальних центрах так і у свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Перед тестуванням ви зможете поставити питання та отримати інформацію про ВІЛ-інфекцію, шляхи її передачі, оцінити з фахівцем свій ризик інфікування ВІЛ та розглянути можливості його зниження, отримати інформацію про організації, де можна отримати іншу допомогу, тощо. Результат швидкого тесту на ВІЛ готовий уже за 15 хвилин: до 5 хвилин – підготовка і забір крові з пальця, 10 – очікування результату.

Якщо ВІЛ-інфекцію діагностувати вчасно, можна оперативно розпочати антиретровірусну терапію і надати необхідне лікування пацієнту і таким чином гарантувати людині якісне та повноцінне життя. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією.

 

Грєвцов П.В.

Сімейний лікар  КНП «Другий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»

29.11.2019 р.