До Всесвітнього дня боротьби з астмою
ВООЗ визнає бронхіальну астму однією з найважливіших проблем громадського здоров’я, підтримує країни у їх зусиллях з вивчення тенденцій захворюваності, первинної профілактики для зниження впливу загальних факторів ризику, зокрема, тютюнового диму, частих інфекцій дихальних шляхів у дитинстві, забруднення довкілля, повітря всередині житлових приміщень і на робочих місцях.
Мета заходів, які проводяться в цей день, – привернення уваги громадськості до зазначених проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, у даний час понад 40% населення мають ті чи інші ознаки алергії. Вже може йтися про неінфекційну пандемію: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.
Бронхіальна астма – це хронічна хвороба, для якої характерні приступи задухи і свистячого дихання, тяжкість і частота яких у хворих може бути різною.
В Україні діагноз «Бронхіальна астма» має кожна сота людина.
Бронхіальна астма є одним із тяжких алергічних захворювань , що виникає після декількох років нелікованого риніту та кон’юнктивіту. За останні роки відзначається зростання медикаментозних алергій, що пов’язано з хаотичним вживанням пацієнтами медикаментів без призначення лікарів.
Симптоми можуть проявлятися декілька разів на день або на тиждень, у деяких хворих приступи трапляються під час фізичної активності або вночі. Під час приступу астми епітелій бронхіол набрякає, що призводить до звуження дихальних шляхів і скорочення повітряного потоку, що надходить в легені і видихається з легень. Приступи, які регулярно повторюються, ведуть до безсоння, денної стомленості, зниження активності, пропускам шкільних занять і невиходам на роботу. За допомогою ліків астму можна контролювати. Попередження впливу провокуючих приступи речовин також сприяє полегшенню астми. Завдяки належному контролю хвороби можливо забезпечити хворому хорошу якість життя.
Головні причини астми не повністю відомі. Найбільш значимими факторами ризику розвитку астми є генетична схильність, поєднана з дією речовин і часточок, які знаходяться у навколишньому середовищі і можуть провокувати алергічні реакції або подразнювати дихальні шляхи. До таких речовин або часточок відносяться алергени житлових приміщень (наприклад, кліщі домашнього пилу постелі, килимів, м’яких меблів, забруднення повітря і лупа тварин); алергени поза приміщеннями (квітковий пилок і пліснява); тютюновий дим і куріння в підлітковому віці, хімічні подразнюючі речовини на робочих місцях. Іншими провокуючими факторами може бути холодне повітря, сильне емоційне збудження, фізичні вправи. Астму можуть спровокувати також деякі лікарські засоби, такі як антибіотики, аспірин, інші нестероїдні протизапальні ліки, бета-блокатори, які використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, хвороб серця, головного болю.
Іноді бронхіальна астма, незважаючи на адекватний контроль захворювання, загострюється під впливом вірусних інфекційних захворювань, викликаних риновірусами, синцитіальними вірусами, аденовірусами, вірусом грипу. Первинний дефект противірусного імунного захисту організму при вірусній інфекції призводить до активації алергічного каскаду та розвитку загострення. Фактори впливу в ранньому дитинстві: респіраторні інфекції, куріння матері під час вагітності, передчасні пологи, низька вага і низька функція легень при народженні, побутові забруднення, ожиріння внаслідок неправильного харчування,
Пацієнти зі стійкими симптомами мають щоденно приймати ліки тривалої дії для контролю запалення та попередження симптомів і приступів. Важливо уникати контакту з речовинами, які їх провокують. Кожному пацієнту важливо знати, дію яких провокуючих факторів потрібно виключити. Хвороба може призводити до смерті, якщо не дотримуватись медичних рекомендацій.
В Україні виявлено чітку тенденцію до зниження показників бронхіальної астми за період 2005-2014 років: захворюваності – на 17,1%, поширеності – на 17,5%
Серед дітей бронхіальна астма – найбільш розповсюджена хронічна хвороба. В Україні з 1989 до 2019 року поступово збільшувалась поширеність бронхіальної астми серед дітей – з 2,5 до 5,99 на тисячу дитячого населення ( з тенденцією до зниження, починаючи з 2012 року). ня, але серед підлітків 15-17 років – зросла з 5,5 до 6,8.
Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей, показали, що найбільш суттєвими чинниками ризику розвитку алергійних захворювань органів дихання і бронхіальної астми у дітей виявились ускладнення внутрішньоутробного розвитку, обтяжена спадковість, алергія на вживання соків, прояви діатезу. За даними дослідження, неповна реалізація календаря профілактичних щеплень у три рази підвищує імовірність розвитку бронхіальної астми у дітей. Першочергове значення має не тільки термін початку профілактичних щеплень, а й їхня повнота.
Порушення режимів грудного вигодовування та введення пригодовування суттєво впливають на захворюваність дітей раннього віку. Багато матерів вважають, що їх організм не продукує доволі молока і тому дають дітям воду, молочні суміші та тверду їжу до досягнення ними віку 6 місяців, що призводить до розвитку алергічних реакцій і захворювань, пов’язаних з харчуванням. За даними дослідження ЮНІСЕФ щодо інформованості в галузі здоров’я матері та дитини, проведеного у 2012 році, в Україні до досягнення віку 6 місяців більшість дітей не отримували ексклюзивного грудного вигодовування, майже половина дітей отримували пригодовування і 78% – воду.
Особливе місце серед причин бронхіальної астми займає тютюнокуріння. В процесі еволюції органи дихання набули здатність до самоочищення. Система повинна не допускати потрапляння шкідливих речовин у найдрібніші бронхи та альвеоли – дихальні мішечки, в яких здійснюється головна функція легень – газообмін. Усередині бронхи устелені мерехтливим епітелієм, який має здатність виводити слиз до глотки та ротової порожнини. Хімічні речовини тютюнового диму, особливо синильна кислота, двоокис азоту, аміак, акролеїн, формальдегід безпосередньо ушкоджують систему самоочищення, сприяють накопиченню слизу та токсичних речовин у легенях. Часточки тютюнового диму розміром менше 2,5 мкм напряму проникають у альвеоли і тому є найбільш небезпечними. Розвиток запалення, залучення до процесу специфічних клітин, ферментів та їх інгібіторів викликає надмірне відкладення колагену у дихальних шляхах і їх обструкцію. Важливо і те, що у курців в альвеолах накопичуються елементи смол, видалення яких утруднене. Смоли не переварюються клітинами альвеол, а передаються молодим клітинам при поділі від старих клітин, які гинуть. У курців також знижена рефлекторна спроможність захисту дихальних шляхів від попадання чужорідних речовин. Все перелічене стосується і впливу вторинного тютюнового диму.
Батьки, які курять, контактуючи зі своїми маленькими дітьми, повинні пам’ятати, що після викурювання однієї сигарети повітря, яке видихається, протягом щонайменше двох годин містить токсичні речовини.
У даний час діє Урядова програма «Доступні ліки», в рамках якої кожен хворий може за рецептом від свого сімейного лікаря отримати необхідні препарати від бронхіальної астми.
Атамась В.Ф.
Сімейний лікар
КНП «Другий Черкаський міський центр первинної
медико-санітарної допомоги»
02.05.2019 р.
